Наразі ще не подано жодної петиції

Історична довідка

Наприкінці 18  ст. виникло це поселення. В „Очерках  известий о Подольской земле” під редакцією Молчановського вказується, що Поділля було завойовано в 1339 році литовським князем Вітовтом  і землі біля річки Південний Буг  були даровані пану Шашкевичу.
Минали роки. Об”єднання Польщі з Литвою по люблінській унії 1569 року дало змогу польськії шляхті загарбати землі України.Багато районів сучасної Вінницької області входило до Брацлавського воєводства  м.Брацлава.
Польські пани мали тисячі гектарів землі,господарство велось фільваркове .
Багато фільварків   знаходились навкруг містечка Красне.І сторик Греков вказує,що кожен фільварок носив свою певну назву.М ожливо фільварок ,який лежав на на південний захід від м. Красного , називався  Краснянка.
Наприкінці 18 ст. шляхетська Польща перебувала  в стані занепаду. Великі народні повстання на Правобережжі ослабили її. У 1703 р.Правобережна Україна ,в тому числі і Брацлавщина, перейшли до Російської держави за часів Катерини 11. Землі біля Південного Бугу почали роздаватись російським та українським поміщикам,місцевості швидко заселялись. Крім того, царський уряд переселяв багато росіян –старообрядців. Виникли російські поселення .Перше заселення фільварку Краснянки з 1794 року було росіянами, які одержали невеликі земельні наділи.Вся решта  землі належала пану з роду Олександровичів ,який проживав у м.Красному.Через деякий  час
один з родичів Олександровичів - Станіслав одержав свій наділ землі і був паном у с.Краснянка  . За розповідями старожилів, село двічі горіло. Вперше пожежа почалась з церкви, а вдруге, під час бенкету, Станіслав ,стріляючи в голубів, підпалив селянську хату і пожежа спалила велику частину села.
В Станіслва в користуванні було понад 800 га землі, багато робочої худоби,
Найману силу  брав він з інших сіл і в інших панів , обмінював на мисливських собак. Таким  чином, багато жителів було переселено в с.Краснянку із с.Гришовець, містечка Красного.
Частину землі Станіслав віддав в оренду місцевим куркулям Казимировичу,Свистуну, Ігнатовському. Але більшість селян не мали жодного клаптя землі.
Минали роки, змінювалось життя в країні ,змінювалось і в селі.
Громадянська війна, революція, колективізація –всі ці історичні віхи пережила Краснянка . В 1924 р була утворена сільська рада, в 1929 році був створений  колгосп ім..”17 з”їзду Рад  Тиврівщини” , який згодом був перейменований в колгосп ім. Кірова,ця назва залишаласьдо1985 року. Протягом  1929-30 років в колгосп вступило біля 98%  бідняцьких та середняцьких господарств. Радянська влада передала колгоспу панський сад,
кращі землі, надала грошовий кредит для придбання племінної худоби, машин, на будівництво  господарських приміщень. На колгоспних полях запрацювали перші трактори з маркою ХТЗ, на яких працювали Іван Матвєєв,
Давид Дідик, Сергій Білик. Першим головою колгоспу був Войтишен Август.
Першим головою сільської ради був Ізот Суржиков. Перша парторганізація була створена в 1936 році. З кожним роком грошові прибутки колгоспу зростали,колгосп економічно міцнів, врожаї на колгоспних полях зростали.
Але мирний трудовий поступ перервала війна 22 червня 1941 року.В липні 14 числа  село було окуповано, з”явилась румунська жандармерія,поскільки правобережжя  Південного Бугу було під наглядом румун.Населення в окупації повинно було працювати в так званому общинному господарстві безкоштовно і примусово, причому ,всю худобу і реманент було вивезено. Постійні облави, за найменший протест-биття нагайками, або розстріл.Так загинув від кулі ворога Галактіон Волошанов, якого запідозрили в зв”язку з партизанами.
В березні 1944 року село було звільнено  від окупації. І в цей же час на фронт було призвано багато юнаків,які вже підійшли по віку .Взагалі, з початку війни на фронт було мобілізовано 120 чоловік,з яких 97 не повернулось до своїх домівок. В пам”ять про їх подвиг в селі побудовано пам”ятник .
Після Перемоги в 1945 році життя в селі почало поступово відновлюватись, колгосп відновив свою роботу. Більше як десять років господарство очолював грамотний керівник-Микола Григорович Рибіцький,за час керівництва якого значно покращився добробут жителів.
Господарство мало стабільний прибуток, урожайність зернових становила 30 ц. з гектара , було побудовано нові тваринницькі приміщення,придбано техніку. В 1985 році було перейменовано колгосп ім..Кірова  на колгосп ім..Дзержинського.
Реформування ,яке розпочалось після розпаду Радянського Союзу, поставило кінець існуванню колгоспів. В 1991 році  було проведено реформування колгоспу ім..Дзержинського  в КСП „Мрія”, яке теж,в свою чергу, в 2000 році було реформовано в ПП „Мрія”.
В 1996 році було проведено розпаювання земель та колективної власності між членами сільгосппідприємства. В 2004 році сільгосппідприємство припинило своє існування. Всі земельні  та майнові паї люди передали в оренду створеному СФГ „Краснянське”, яке очолював В.М.Соколюк,а ,згодом, очолила М.Ф.Соколюк .Господарство займається вирощуванням сільгоспкультур і на даний час  в числі кращих по урожайності серед сільгоспформувань в районі. 

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація